20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11.02.2015 р. № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
У 2022 році пам’ятні події проходять з 16 по 28 лютого. Організатором заходу є Національний музей Революції Гідності. Кампанія проходить під усталеним гаслом «Небесній Сотні вдячні за свободу!».
18 лютого 2022 року для здобувачів вищої освіти історичної спеціальності проведена тематична година «Пам’яті Небесної Сотні», організована доцентом кафедри історії та методики її навчання Н. Гончаровою. Мета заходу – ознайомлення здобувачів з історичним значенням Революції Гідності, життєписами деяких Героїв Небесної Сотні, розкриття сутності подвигу Небесної Сотні.
Саме 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності.
Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого вперше пролунали вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення «Небесна Сотня». На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 р., якими стали 107 загиблих осіб. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від «багатовекторності» у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя. Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.
Н. Гончарова, доцент кафедри історії та методики її навчання
