Щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв трьох голодів, які були у 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роках. Крім того, у 2023 році виповнюється 90 років Голодомору в Україні. В реаліях боротьби української нації за виживання кафедра історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету разом із факультетом історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова виступили співорганізаторами спільного заходу.
Година пам’яті відбулась у змішаному форматі. Одночасно спікерів заходу слухали здобувачі вищої освіти факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова; студенти-історики Ізмаїльського державного гуманітарного університету, до яких долучилися студенти неісторичних спеціальностей факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності, факультету української та іноземної філології, педагогічного факультету і викладачі ІДГУ; учні Одеського ліцею № 100; вихованці Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу. Частина слухацької аудиторії приєдналась до заходу за посиланням індивідуально, а інша частина зібралась в аудиторіях, що дозволило обмінюватись думками безпосередньо під час заходу.
До уваги присутніх були представлені дві доповіді: «Пам’ять про Голодомор на Одещині: досвід формування та вшанування в освітньо-виховному процесі» кандидата історичних наук, доцента кафедри археології, етнології та всесвітньої історії ОНУ імені І.І. Мечникова Наталії Петрової та «Форми репрезентації та популяризації знань про Голодомор на прикладі мистецтва та креативних індустрій» студентки IV курсу факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова Ганни Качуренко.
Пані Наталія Петрова розповіла про регіональний контекст Голодомору в Україні, навела статистику по Одещині, висвітлила унікальний досвід у формуванні політики пам’яті. Наталія Олександрівна зробила важливий акцент на специфіці дослідження історії Голодомору на основі усноісторичного методу. В її виступі були представлені результати реалізації відповідної проєктної діяльності, як-от: засади проведення інтерв’ю з людьми, які пережили Голодомор; уривки свідчень очевидців тих страшних подій; унікальні світлини; книги, видані на основі зібраних даних тощо. Окремо пані Наталія зупинилась на проєкті-реконструкції Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу «Нас морили та не зламали! Незламні Голодомором», змістом якого є презентація реконструкцій страв років Голодомору.
Далі захід продовжив виступ Ганни Качуренко, яка розповіла аудиторії, як тема Голодомору відображена в креативних індустріях, в мистецтві, зупинившись на аналізі тих засобів, котрі дозволяють максимально результативно вплинути на аудиторію; навела цікаві біографічні відомості про художників.
Незважаючи на складність теми, формат вийшов надзвичайно цікавий, а захід – насичений і продуктивний. Після закінчення студенти та викладачі ще певний час лишались під враженням, продовжували обговорювати, ділитись емоціями…
Історія зберігає для людства цінний, але часто трагічний досвід. Однак говорити про нього варто. Аби не забути, аби не допустити повторення.
Матеріали від Українського інституту національної пам‘яті
доц. Наталія Гончарова
