З 13 по 16 вересня 2024 року відбувся Міжнародний науковий конгрес дослідників історії PL-LT-UA-BY (Польща-Литва-Україна-Білорусь) «Історична спільнота чотирьох народів – спадщина ідей та майбутні перспективи». Варшавський університет став місцем проведення унікального наукового заходу, який об’єднав дослідників з усього світу. Головним організатором зустрічі виступив Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego (Інститут Східної Європи Варшавського Університету) на чолі з директором паном Jan Malicki. Зустріч у Варшаві стала органічним продовженням торішнього Конгресу, який проходив у Вільнюсі восени 2023 р.
У Варшавському конгресі взяли участь понад 200 знаних європейських істориків, у тому числі й молоді дослідники, які лише починають шлях у науку. Всі учасники заходу мали змогу представити свої дослідження на тематичних панельних дискусіях та знайти потенційних партнерів для нових спільних проєктів. Тема Конгресу стала ключовим пунктом в обговоренні історичних, культурних, політичних зв’язків цих держав. Серед основних цілей Конгресу були:
- презентація та обговорення історії, політичної культури, загального розвитку й перспектив чотирьох народів;
- розробка нових ідей, підходів та інтерпретацій щодо основних подій в історії Центральної Європи;
- налагодження міжнародної співпраці між істориками, науковими установами та освітніми закладами з метою поглибленого розуміння взаємовідносин між народами означеного регіону.
Організатори Конгресу намагалися не лише представити масштабність спільної спадщини Польщі, Литви, України, Білорусії, а й прийти до розуміння більш широкого контексту політичної культури в наративі історії всього регіону Центральної та Східної Європи.
Дослідники мали змогу представити свої напрацювання на 59 тематичних панелях, проблематика яких була цікавою та різноплановою:
- Війна очима історика на передовій;
- Міграції – можливість чи загроза для нашого регіону?;
- Культура пам’яті в сучасній Україні. Деколонізація історичних знань, культурний простір;
- Брати по нещастю: тоталітаризм у долях чотирьох народів (методологічні виклики, рефлексії, наративи, сучасні загрози);
- Сучасні технології в контексті гуманітарних досліджень;
- Польські євреї на польсько-литовсько-білоруському кордоні;
- Україна, Білорусь, Литва та Польща перед викликами та загрозами російського імперіалізму (1991-2024) та ін.
Іноді приходилося навіть жалкувати, що немає змоги потрапити на декілька різних панелей, бо вони проходили водночас. Значна частина тематичних панелей торкалася різних аспектів та періодів історії Польщі:
- Історичні та сучасні польсько-українські відносини в університетському викладанні;
- Публічна дипломатія Люблінського трикутника (чотирикутника?): минуле і майбутнє;
- Колишня Республіка Польща – суперечливі поняття: вестернізація, толерантність, полонізація, пограниччя, покатоличення, гноблення, зрада еліт;
- Польська операція;
- Великий терор у Білорусі в колективній свідомості сучасних українців, поляків і білорусів;
- Спадщина колишньої Речі Посполитої в сучасних музеях тощо.
Протягом чотирьох днів роботи Конгресу історики мали змогу взяти участь у таких відкритих дискусіях, як: «Дебати про кордони», «Загальна спадщина та пам’ятні місця. Вшанування та забуття», «Історія чотирьох народів – спадок і майбутнє»; прослухати лекцію проф. Роберта I. Фроста; познайомитися з новими проєктами з дослідження та розповсюдження історії країн PL-LT-UA-BY в Європі.
Для учасників Конгресу організатори підготували цікаву екскурсійну програму, яка включала відвідування п’яти національних музеїв:
- Музей Варшавського повстання (МРW);
- Музей історії польських євреїв (POLIN);
- Музей історії Польщі (МРН);
- Музей Варшавської битви (МВW);
- Музей Юзефа Пілсудського (JPM).
Значення Конгресу важко переоцінити. По-перше, зустріч наголосила на важливості вивчення загальної історичної основи чотирьох країн, особливостях формування сучасних ідентичностей і культур. По-друге, Міжнародний конгрес став майданчиком для обговорення перспективних шляхів співробітництва у реаліях сучасного світу. В умовах глобальних викликів, таких як війна, політична нестабільність та необхідність культурного діалогу, цей Конгрес сприяє зміцненню взаєморозуміння між народами. Третім важливим аспектом стало обговорення ідейної спадщини та її впливу на майбутнє. Увага була зосереджена не лише на минулому, а й на перспективах розвитку історичних та культурних зв’язків у рамках Євросоюзу, регіональної політики та міжнародного співробітництва. Конгрес став відправною точкою для нових дослідницьких проєктів та академічних ініціатив.
Підсумком стало розуміння, що вивчення історичного досвіду та міжнаціональної взаємодії може стати ключем до розвитку конструктивних та мирних відносин між державами у майбутньому. Конгрес відкрив нові горизонти для обміну знаннями, ідеями та побудови спільних культурних мостів між чотирма народами.
проф. Лілія Циганенко,
професор кафедри історії та методики її навчання ІДГУ,
учасниця Міжнародного Конгресу дослідників
історії PL-LT-UA-BY «Історична спільнота чотирьох народів –
спадщина ідей та майбутні перспективи»
