17-18 травня в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті проходила І Міжнародна науково-практична конференція «Тоталітарний спадок і сучасна меморіальна політика: європейський контекст та регіональні особливості». Співорганізаторами конференції виступили Український інститут національної пам’яті, Національна спілка краєзнавців України, ГО «Одеське етнологічне товариство», Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Університеті м. Гамбург (Німеччина), Фонд Герди Хенкель (Німеччина), Інститут історії Університету Яна Длугоша в Ченстохові (Польща), Кагульський державний університет імені Богдана Петричейку Хашдеу (Республіка Молдова) та Музей імені Кароля І (Румунія).
Конференція залучила до наукових дискусій вчених з Польщі, Німеччини, Румунії, Республіки Молдова, а також наукових установ України та університетів Києва, Одеси, Харкова, Запоріжжя, Ужгорода, Тернополя, Рівного, Миколаєва, Ізмаїла та інших міст. З привітальними словами до учасників конференції звернулися ректор ІДГУ професор Ярослав Кічук, представниця Уповноваженого із захисту державної мови Ярослава Вітко-Присяжнюк, начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк та головна спеціалістка Уляна Громович, голова Одеського регіонального відділення Національної спілки краєзнавців України В’ячеслав Кушнір, професор Університету Яна Длугоша в Ченстохові Тадеуш Срогош та ведучий сцени Євромайдану, заслужений діяч мистецтв України, провідний фахівець Національного університету біоресурсів і природокористування України, активний координатор трьох легендарних Майданів – Студентської революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції гідності Володимир Гонський.
Робота конференції включала пленарне та сім панельних засідань. Модераторами конференції були доценти кафедри історії та методики її навчання Віктор Дроздов, Наталія Гончарова, Віра Церковна та Іван Татаринов. Крім того, в рамках конференції співробітники Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті провели заходи з презентації проєктів УІНП і лекції «Сучасна війна за незалежність України: аспекти та події» та «Колоніальна політика Російської імперії на півдні України (кінець XVІІІ – початок ХІХ ст.)».
Пленарне засідання відкрила доповідь завідувача відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олександра Удода «Подолання минулого чи подолання історії? Теоретико-методологічне пояснення популярного слогана». Актуальні питання сучасної меморіальної політики розглядалися в доповідях професора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова В’ячеслава Кушніра «Роль міжкультурних комунікацій у формуванні локальних ідентичностей», професорки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Ольги Морозової «Меморіальна політика Польщі й України (на прикладі діяльності Інститутів національної пам’яті)», професорки Національного університету біоресурсів і природокористування України Олени Любовець «Політика увічнення пам’яті жертв радянських репресій та депортацій в Україні: регіональний зріз». Виступи польських колег з Університету Яна Длугоша в Ченстохові Тадеуша Срогоша і Норберта Моравця були присвячені характеристиці репресивних методів польського комуністичного режиму в медичній галузі та аналізу сталінського русоцентризму.
Перша панель конференції була присвячена європейському досвіду меморіальної політики та особливостям комеморативних практик у країнах Центрально-Східної Європи. Окремі аспекти проблем збереження пам’яті в європейських країнах розкриті в доповідях «Загони самооборони місцевих німців в Трансністрії: злочини, історична політика та колективна пам’ять» (Дмитро Мєшков, Німеччина), «Українські біженці з Польщі в Чехословаччині в 1945 – 1946 роках» (Богдан Гальчак, Польща), «Молодь і свята під час комуністичного режиму в Румунії» (Сільвіу Бежинару, Румунія), «Між документалізмом і пропагандою: Голокост у художньому кінематографі Східної та Центральної Європи 1940-х років» (Андрій Слесаренко, Україна), «Подолання тоталітарного минулого: досвід Румунії» (Віра Церковна, Україна).
На другій панелі конференції «Сліди тоталітарного минулого в культурному просторі України: регіональний вимір» розглядалися проблеми радянських комеморативних практик та формування історичних міфів, зокрема про «Татарбунарське повстання». Цікаві та інформативні доповіді про радянську меморіальну політику прозвучали від колег з Ужгородського національного університету професора Василя Міщанина «Індоктринація радянськості через «всенародні» свята в Закарпатській Україні в 1944-1945 роках» та Павла Леньо «Історичні сюжети, образи та (анти)герої Закарпаття в радянських туристичних путівниках», а також професора Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Володимира Старки «Комеморативні практики сільського населення Східної Галичини в умовах тоталітарних режимів у 1939-1953 роках». Питання перейменування населених пунктів в Ізмаїльщині у 1945 р. та сучасні проблеми топонімічної політики розкрили доцент кафедри історії та методики її навчання ІДГУ Віктор Дроздов і професор кафедри української мови та літератури ІДГУ Андрій Колесников.
Особлива увага на конференції була присвячена питанню деміфологізації «Татарбунарського повстання». Доповідь професора Південноукраїнського національного університету імені К. Д. Ушинського Віктора Савченка розкрила вплив радянської активної розвідки на початок Татарбунарського повстання. Про реінтерпретацію «повстання» в музейних експозиціях розповіли завідувачка Саратського історико-краєзнавчого музею Любов Клим та директорка КЗ «Татарбунарський історико-краєзнавчий музей» Інна Найдьонова-Кіріяк.
Проблемам комеморації жертв сталінських репресій і депортацій було присвячено третю панельну дискусію конференції, на якій із доповідями виступили професорка кафедри історії та методики її навчання ІДГУ Лілія Циганенко («Репресії проти українського населення Південної Бессарабії (червень 1940-липень 1941 рр.): питання комеморації»), доцентка Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Наталія Петрова та членкиня Одеського відділення Спілки поляків в Україні імені Адама Міцкевича Анастасія Стрельцова-Ніколенко («Репресії Радянського Союзу щодо поляків Одеси: сучасний етап дослідження та меморіалізації»), молодого дослідника Олексія Ільїна («Депортація населення Ізмаїла в 1948 році: проблеми вивчення та комеморації»), а також колеги з Румунії та Республіки Молдова Іон Гелецький та Костін Кройтору («Перша хвиля депортації з Південної Бессарабії (12-13 червня 1941 р.) очима депортованих»), Олька Терзі («Організація та проведення операції «Юг» в Молдавській РСР: вересень 1948 р. – липень 1949 р. Справи етнічних болгар і гагаузів») та Світлана Капанжи («Збереження пам’яті про жертв репресій 1940-х років на півдні Молдови»).
Четверта панель конференції «Трансформація міських публічних просторів України в умовах незалежності та російсько-української війни» розглядала сучасні комеморативні практики в різних містах України. Також дослідницька увага була приділена питанням комеморативних стратегій вшанування пам’яті учасників російсько-української війни (професорка Ізмаїльського державного гуманітарного університету Тетяна Шевчук) та значенню мемів у сучасних процесах формування національної ідентичності (доцентка Одеського державного університету внутрішніх справ Ірина Дружкова).
П’ята панель конференції «Ідентичності в умовах тоталітарних режимів» мала міждисциплінарний характер та об’єднала наукові розвідки істориків (запрошена дослідниця Варшавського університету Ольга Гайдай), літературознавців (професорка Ізмаїльського державного гуманітарного університету Галина Райбедюк), архівістів (співробітниця Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Людмила Касян), музейників (науковий співробітник Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Микола Бривко) та етнографів (аспірантка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ірина Кальчева) та педагогів (викладач Миколаївського машинобудівного професійного ліцею Геннадій Коваль).
Питання національно-патріотичного виховання молоді розглядалися на шостій панелі конференції. Про модель національно-патріотичного виховання молоді в умовах трансформації меморіальної політики розповіла директорка Центру громадянської освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету Алла Соколова, а проблеми розвитку української мови в Ізмаїлі окреслила доцентка Ізмаїльського державного гуманітарного університету Марина Делюсто. Низка доповідей була присвячена різним практикам національно-патріотичного виховання молоді.
Остання панель об’єднала молодих дослідників з університетів України (Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Український католицький університет, Бердянський державний педагогічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), доповіді яких охопили різноманітні аспекти меморіальної політики. Особливий інтерес викликала презентація засновника проєктів «Аккерманіка» та «СтаріФото.Укр» Микити Нікіфорова, який продемонстрував сучасні можливості популяризації історії Білгород-Дністровщини за допомогою онлайн-енциклопедії.
Підсумовуючи, організатори конференції висловили потребу в продовженні роботи над проблемами історичної пам’яті та меморіальної політики в регіоні, метою якої буде переосмислення історії півдня Одещини, деконструкція радянських та імперських міфів, вивчення травматичної пам’яті населення, а також актуалізація проблеми комеморації жертв комуністичного режиму. Традиційно наукові статті учасників конференції будуть безоплатно опубліковані у Науковому віснику ІДГУ (серія – Історичні науки, журнал внесений до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»).
Програма міжнародної конференції (Ізмаїл, 17-18.05.2024)
Відповідальний секретар оргкомітету конференції,
доцент кафедри історії та методики її навчаня
Віктор Дроздов